Перегляд тексту лекції
У зв'язку з цим вчені
і практики надають важливе значення платному землекористуванню. Закон У
"Про плату за землю" від 8 січня 2001 р. передбачає щорічне
обкладення власників землі, землевласників і землекористувачів земельним
податком. За передані в оренду землі стягується орендна платня.
Основні цілі
введення платні за землю полягають в стимулюванні:
раціонального використання земель;
підвищення родючості грунтів;
вирівнювання соціально-економічних умов
господарювання на землях різної якості;
забезпечення розвитку інфраструктури в
населених пунктах, формування спеціальних фондів для здійснення цих заходів;
освоєння і охорони землі.
Головним із видів
платні за землю є земельний податок. Ставка земельного податку встановлюється
з урахуванням якості землі, її площі, складу угідь, місцеположення (по землях
сільськогосподарського призначення), а також місцеположення, зон містобудівної
цінності, соціально-культурного потенціалу територій (по
несільськогосподарських землях).
Для земель різного
цільового призначення існують різні ставки податку, так ставки
земельного податку з 1 га с.-г. угідь встановлюються для ріллі, сіножатей і
пасовищ 0,1% від їх грошової оцінки, а для багаторічних насаджень – 0,03%,
тобто величина земельного податку не залежить від результатів господарської
діяльності землі.
Від сплати
земельного податку повністю звільнені:
наукові організації, досвідчені,
експериментальні і учбово-досвідчені господарства науково-дослідних установ і
учбових закладів сільськогосподарського, лісогосподарського і іншого профілю
(за земельні ділянки, безпосередньо використовувані для наукових,
науково-експериментальних, учбових цілей і для випробування сортів
сільськогосподарських і лісогосподарських культур);
організації Української академії
сільськогосподарською наук.
Пільги щодо
сплати земельного податку мають:
·
Інваліди І і ІІ груп;
·
Учасники ВВВ;
·
пенсіонери;
·
громадяни, члени сімей яких проходять військову
службу;
