Перегляд тексту лекції
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ І НАПРЯМИ її
РОЗВИТКУ
Банківська система держави нагадує
кровоносну систему людського організму, бо являє собою єдину систему,
підпорядковану одній головній меті — забезпечувати ефективний обіг фінансових
ресурсів у державі. Від того, наскільки раціонально організована банківська
система, наскільки вона відповідає економічній політиці держави, етапу
розвитку економіки, залежить ефективність руху фінансових ресурсів і, в свою
чергу, розвиток економіки.
Відповідно до досліджень теоретиків
економічної науки, економічний розвиток суспільства зумовлений його історичним
розвитком. На стан народного господарства впливають не лише економічні, а й
природно-географічні, національно-історичні та інші передумови. Отже, структура
банківської системи як частина економічної системи є результатом історичного
розвитку. Однак банківська система не перебуває в статичному стані — вона
постійно розвивається, як і економічні відносини у суспільстві.
На зразок побудови банківської системи
високорозвинутих країн світу, Законом України "Про банки і банківську
діяльність" передбачено створення та функціонування дворівневої
банківської системи України.
Перший рівень представлений
Національним банком України з центральним апаратом у Києві й територіальними
обласними відділеннями, а також розрахунково-касовими центрами в містах і
районах. Другий рівень представлений комерційними банками.
Станом на 1 січня 2001 року в Україні
зареєстровано 195 комерційних банків (203 — на початку 2000 року), із них фактично
працюють 153 банки, тобто 78,5%'. Із загальної кількості банків 149 мають
ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, що становить 76% комерційних
банків.
В Україні банківські інститути не
відзначаються таким різноманіттям, як у країнах Західної Європи, де можна
виділити такі основні показники дивер-сифікованості банківської справи:
— різні форми власності — державна,
приватна, змішана;
— різні масштаби діяльності — від
міжнародного до локального (місцевого):
— розмаїтість видів кредитних установ за
переліком виконуваних функцій — універсальні банки і спеціалізовані
кредитно-фінансові установи (інвестиційні, іпотечні, зовнішньоторговельні
банки, страхові й фінансові компанії, пенсійні фонди);
— різні розміри капіталу — від
банків-гігантів до дрібних банків.
Банківська система України була
утворена з уніфікованої системи, а законодавчою базою передбачався лише
загальний принцип побудови банківської системи і зовсім було відсутнє
визначення структури другого рівня. До початку 2001 року була відсутня як
формальна, так і фактична спеціалізація банків, територіальна спеціалізація.