Ергономіка та дизайн у приладобудуванні

Оцінка

г) розробити креслення робочого місця оператора;

д) побудувати структурну схему,  відтворюючу зв’язки в підсистемах, замикання інформаційних потоків на людину-оператора;

е) скласти текстовий звіт за приведеною формою по роботі і прикласти до нього виконані креслення.

Етапи  проведення  ергономічної  експертизи

діючого   пульта,  стенда  або  приладу

1. Загальний опис включає в себе коротку характеристику об’єкта, що досліджується: призначення, місце розташування, які основні та додаткові параметри регулюються, основні задачі оператора (за якими параметрами він слідкуº, які регулює, по яким питанням приймає рішення) і послідовність ви­конання операцій; ведучі канали інформації (зоровий, слуховий); моторні дії (ручне або ножне управління); контингент осіб на який розраховано пульт або прилад (стать, вік, країна); можливі аварійні ситуації і відмови, обмеження в роботі або якісь особливі умови розміщення та експлуатації.

2. Складання антропометричної характеристики. Вихідні дані беруться із аналізу довідкових матеріалів по антропометричним вимірам. Користуючись цими матеріалами студенти оцінюють фактичне робоче місце оператора і розроблюють його найбільш раціональну конструкцію.

На кресленні дається орієнтовне планування пульта за допомогою плоскістного манекена. Уточнюється відповідність пульта об’єму приміщення, висоти панелі, зони огляду, ергономічним вимогам. Оцінюється робоча поза, сидіння оператора, визначаються сфери захвату.

Вибір пози і положення опе­ратора значною мірою залежить від розмірів інформаційного поля і відстані від приладів до очей оператора.

При роботі з невеличкими приладами (шкалами) або приладдям, що потребуº використання лупи, відстань до очей повинна дорівнювати 12-25 см; таку роботу виконують тільки в позі сидячи. При роботі з віддаленням від панелі на 25-30 см сидяча поза також вважається кращою. При віддаленні від засобів відтворення інформації і органів управління на 35-50 см робота частіше виконується в положенні стоячи і, нарешті, при відстані від очей до об’єкту стеження більш ніж на 50 см робота виконується тільки в положенні стоячи.

При роботі біля пульту управління (лицьової панелі приладу) повинні витримуватись оптимальні кути зору. При роботі стоячи кут зору a £30°±2,5°, а в положенні сидячи a £38°±2,1°. Необхідно визначити кутовий розмір панелі і порівняти з нормальним кутом зору. Кутовий розмір визначається з виразу

,                                         (1)

де a – кутовий розмір панелі, град;

S – висота панелі, м;

L – відстань від панелі до оператора, м.

На основі помічених відхилень складаються рекомендації і вносяться зміни в конструкцію за даними антропометрії.

3. Оцінка умов праці на робочому місці дається на підставі порівняння нормативних вимог з фактичними характеристиками виробничого середовища. Бажано заміряти температуру, вологість і швидкість руху повітря, а також освітленість робочого місця оператора (що виконується з урахуванням фактору часу, тобто довготривалість і темп виконання ціºї роботи).

Оцінюючи умови праці необхідно зазначити: які несприятливі фактори можуть бути присутні на цьому робочому місці і проаналізувати їх; заходи по усуненню шкідливого впливу середовища на роботу оператора (якщо воно º) і дати рекомендації до цього розділу у загальному плані (умови праці оператора вимагають поліпшення і т. і.).

4. Оцінка засобів відтворення інформації  (ЗВІ).

а) описується загальний вигляд, розміри і розташування інформаційних панелей. Вибір панелі залежить від її розмірів. У горизонтальній площині кут обзору (при фіксованому погляді в центр панелі) повинен мати 30°-40°, допускається кут 50°-60°, максимальний кут (як виняток) досягає 90°.

Відстань між оператором і панеллю визначається співвідношенням

,                               (2)

де L – відстань від панелі до оператора, м.

a – кут обзору, град;

S – ширина екрану, м.

Для панелей, де S<10 м, співвідношення ширини до висоти складає 1,3:1.

На складеній студентом схемі (кресленні) при фіксованому положенні оператора визначають величини a, S, h і фактичну величину L, потім порівнюють фактичні значення екрану (панелі) з нормативними.

При виконанні цього пункту необхідно врахувати такі обставини. У випадку, якщо a>50°, краще використовувати сферичний пульт. При фронтальному пульті, розташованому по вертикалі з кутом, що не перевищуº 30°, може бути одна плоска секція. Вона розташована так, що її верхній край знаходиться на рівні лінії горизонтального погляду, але сама площина панелі повинна складати з площиною, яка перпендикулярна лінії погляду, кут 0°-20° у нижнього краю панелі. Якщо кут розташування панелі по вертикалі складає більше 30°, але не більше 45°, то нижче основної додається ще одна секція, що складає кут 30°-50° до горизонталі.

б) проводиться оцінка окремих приладів. При цьому вказується загальна кількість приладів, їх призначення і характеристика (стрілочні, картинні, віконцеві і т. ін.). Ці дані приводяться в порівнянні з нормативними.

в) аналізується розташування приладів. Прилади повинні бути розташовані так, щоб найбільш важливі з них у функціональному відношенні (а також прилади з найчастішим звертанням) знаходились у центрі поля зору. Звертання до приладу орієнтовно визначається в залежності від задач управління. На схемі розташування приладів останні нумеруються за частотою звертання. Після цього перевіряються зв’язки, тобто порядок нагляду за приладами. Прилади з більш тісними зв’язками повинні розташуватися поряд.

Після проведення оцінок дається загальний висновок по засобам відтворення інформації (ЗВІ).

5. Оцінка органів управління. При оцінці органів управління необхідно відтворити у звіті по роботі найменування, призначення і кількість органів управління, відповідність розташування органів управління робочим зонам, розмір, форму, колір, послідовність звертання і частоту використання органів управління; число вмикань за час роботи, напрямок, величину переміщень і прикладених до цього зусиль, загальну величину витраченої енергії при виконанні операцій, пов’язаних з управлінням.

1 2 3 4 5