Загальна характеристика банківських операцій

Оцінка

Нерозподілений прибуток ¾ це частина прибутку, що залишається у розпорядженні банку після сплати податків, виплати дивідендів акціонерам та відрахувань до резервного фонду. За рахунок коштів нерозподіленого прибутку формується ряд спеціальних фондів для розвитку банку ¾ розширення його матеріально-технічної бази, матеріального стимулювання персоналу, вирішення соціальних питань та ін.

Власний капітал комерційного банку виконує три основні функції: захисну, оперативну і регулюючу. Захисна функція полягає у реалізації інтересів вкладників і кредиторів шляхом виплати їм компенсацій у випадку винекнення збитків або банкрутства банку. Її значення пов¢язане з продовженням діяльності банку незалежно від загрози винекнення збитків. Оперативна функція полягає у забезпеченні фінансової основи діяльності банку, тобто адекватного росту його активних операцій. Регулююча функція пов¢язана із встановленням центральним банком  для комерційних банків певних нормативів щодо дотримання належної величини власного капіталу з метою нормального функціонування банків.

Таким чином, власний банківський капітал має важливе значення для забезпечення стійкості банку і ефективності його роботи. Водночас власні кошти, як правило, забезпечують менше 10%  потреби комерційних банків у ресурсах, що визначається специфікою їх діяльності та посередницькою роллю на фінансових ринках. Наприклад, власні капітали комерційних банків США складали у 1993р. лише 8,1% від загального обсягу їх ресурсів.

Головним джерелом ресурсів комерційних банків є залучені кошти, основну частину яких складають депозити.

Під депозитом прийнято розуміти грошові кошти, що віддані на зберігання у фінансово-кредитну установу з відповідним режимом їх використання, що регулюється банківським законодавством. Усі депозити поділяються на три основні види: депозити до запитання, строкові депозити та ощадні депозити.

Депозити до запитання можуть бути вилученні їх власниками у будь-який момент на першу вимогу. При цьому кошти можна вилучити як готівкою, так і у безготівковому порядку ¾ шляхом переказу на інший рахунок. Депозити до запитання призначенні в основному для поточних розрахунків. Рух коштів по цих рахунках може оформлятися чеком, дорученням або іншим розрахунковим документом. У розвинутих країнах надходження або витрачання коштів з депозитів до запитання здебільшого супроводжується випискою чека, тому ці рахунки ще називають чековими.

Можливість власника рахунку будь-коли вилучити кошти вимагає наявності в обороті банку підвищеної частки високоліквідних активів, які не приносять доходу (готівки в касі, залишків на кориспондентському рахунку в центральному банку та ін.). Тому за депозитами до запитання, як правило, не сплачуються проценти. Водночас банки здебільшого не стягують з клієнтів плату за користування цими рахунками.

Конкуренція між кредитними установами за залучення коштів вкладників на чекові рахунки сприяла появі у ряді країн багатьох їх різновидів, у тому числі і таких, за якими сплачуються проценти. Комерційні банки США, наприклад, відкривають клієнтам ATS ¾ рахунки (з автоматичним перерахуванням коштів), що дозволяють підтримувати на депозиті до запитання певний необхідний мінімум, а суми понад нього ¾ вкладати у дохідні активи. Якщо ж виникає потреба у коштах для поточних операцій, банк перераховує необхідні суми у зворотньому напрямку ¾ на депозит до запитання.

Строкові депозити мають чітко визначений термін зберігання у банку коштів, за якими сплачується фіксований процент і, як правило, накладаються обмеження на їх дострокове вилучення. Величина депозиту встановлюється здебільшого круглими сумами і залишається незмінною протягом усього строку зберігання коштів. Розрізняють власне строкові депозити і депозити з попереднім повідомленням про вилучення.

Власне строкові депозити передбачають передачу коштів у повне розпорядження банку на певний строк, по закінченні якого вклад може бути вилучений у будь-який момент. Рівень процентної ставки по таким депозитам, як правило прямо пропорційний терміну зберігання коштів. Депозити з попереднім повідомленням про вилучення допускають можливість отримання коштів клієнтом лише через певний обумовлений договором строк подачі заяви. Залежно від строку повідомлення коливається і процентна ставка за депозитами.

Часто внесення коштів на строковий депозит супроводжується видачею клієнту депозитного сертифікату, що являє собою письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів і засвідчує право вкладника на отримання депозиту й нарахованих за ним процентів. Існують різні види депозитних сертифікатів,  у тому числі іменні, що не можуть передаватися іншим особам, та на пред¢явника, що можуть вільно обертатися на фінансовому ринку.

Важливою перевагою строкових депозитів для банку є можливість використання залучених коштів шляхом вкладання їх у різні високодохідні активи, прибутковість яких дає можливість сплачувати вкладникам порівняно високий процент.

Ощадні депозити призначені для тривалого нагромадження коштів, вилучення яких пов’язане з певними обмеженнями (наприклад, попереднім повідомленням). Кошти, розміщені в ощадні депозити не можуть бути використані для поточних розрахунків, а виступають лише як заощадження та засіб отримання доходу у формі фіксованого проценту.

Характерною особливістю ощадного депозиту є видача вкладнику ощадної книжки, яка засвідчує його особу та зобов’язує банк проводити відповідні виплати. Оформлення ощадної книжки може бути замінене періодичними виписками з рахунку, які надсилаються клієнту поштою.

Окремим видом ощадних вкладів є депозитні рахунки грошового ринку, що почали відкриватися комерційними банками США у 1982 р. Процентні ставки за цими рахунками щотижня коригуються відповідно до змін ринкової норми проценту. При цьому ощадна книжка не використовується, а також практично відсутні обмеження щодо вилучення коштів вкладниками.

Ощадні депозити, як і строкові, вигідні для комерційних банків, оскільки мають здебільшого тривалий характер розміщення коштів, що дає можливість забезпечити належний рівень дохідності вкладенням цих коштів у довгострокові активи.

1 2 3 4