Реформування економічних відносин і перебудова організаційно-виробничої структури АПК

Оцінка
 

Тема 3. Реформування економічних відносин і перебудова організаційно-виробничої структури АПК

1. Роздержавлення і приватизація в АПК.

2. Етапи розвитку сучасної аграрної реформи

3. Становлення підприємництва в сільському господарстві

1. Роздержавлення – це відмова держави від прямого керування господарською діяльністю підприємства (землі), пропонування йому повної економічної свободи і самостійності в питаннях номенклатури, комерційних зв’язків, реалізації виробленої продукції.

Приватизація – це перехід власності і прав по керівництву приватним підприємством (землею) з рук держави в приватну власність, тобто до окремих індивідів, а також юридичних осіб, які представляють недержавний приватний сектор.

Приватизація вища форма роздержавлення.

Роздержавлення і приватизація земель здійснювалась відповідно до постанови ВР України “Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі” від 13.03.92

Рішення про форму власності на землю і організаційні форми господарювання приймались загальними зборами колективу сільськогосподарського підприємства, організації.

Для проведення роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій створювалася комісія до складу якої входили:

· депутати відповідної Ради;

· представники місцевої державної адміністрації;

· представники сільськогосподарського підприємства;

· представники державних землевпорядних організацій;

· представники фінансових органів і кредитних установ.

Завдання на складання проекту (Роздержавлення і Приватизації) розроблялось замовником (обласне управління Державного комітету України по земельних ресурсах) за участю керівників сільськогосподарських підприємств.

Проекти роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств розроблялись державними землевпорядними організаціями. Розроблені проекти схвалювались трудовими колективами підприємства.

Після затвердження проекту межі визначених проектом земельних ділянок виділялися в натурі і закріплювалися межовими знаками.

На підставі затвердженого проекту роздержавлення і приватизації земель – земельні ділянки передались у колективну власність новостворених підприємств, а з метою організаційного і методичного забезпечення, щоб прискорити передачу земель у колективну власність, Державним комітетом України (наказ від 15.03.95) затверджено “Тимчасовий порядок проведення робіт по видачі державних актів на право власності на землю” і передача земель здійснювалась з видачею державного акту.

Метою реформування є формування організаційно-правових структур, здатних в поєднанні з вирішенням макроекономічних проблем забезпечити високий рівень розвитку, який би відповідав інтересам селян, сільськогосподарських підприємств та зростаючим потребам країни в сільськогосподарській продукції.

Мета реформування полягає в:

1. гарантуванні членам підприємства вільного вибору найбільш прийнятної для кожного форми господарювання

2. створенні передумов для розвитку сформованих у процесі реформування нових формувань, прийнятних для конкретних умов

3. утвердженні приватної власності членів підприємств на землю та майно КСП та гарантуванні їм вільного розпорядження ними

4. сприянні становленню на селі різноукладності, підприємництва і конкуренції

5. створенні в результаті реформування вільних (у межах чинного законодавства) у своїх діях власників і господарів

6. формуванні на селі соціально-економічної і соціально-психологічної ситуації, яка б узгоджувалася з інтересами кожного селянина зокрема і сільськогосподарського підприємства вцілому.

Складові реформування:

1. інвентаризація майна підприємства, всіх його активів та пасивів, при необхідності – переоцінка або уточнення вартості майна

2. здійснення (завершення або уточнення) паювання майна, визначення пайового фонду та індивідуальних майнових паїв членів підприємства

3. видача майна в натурі у разі виходу зі складу КСП

4. паювання землі та видача державних актів на право приватної власності на землю

5. створення передумов для формування нових економічно життєздатних приватних агро формувань

6. розподіл майна і землі між новими господарчими сібєктами у разі поділу господарювання та створення на його основі двох чи більше юридичних осіб

7. розробка установчих документів підприємств, створених внаслідок реструктуризації КСП та реєстрація нових юридичних осіб

8. проведення серед членів підприємства інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що стосуються реструктуризації

9. кадрово-управлінське забезпечення реструктуризації

2. Якщо розглядати становлення аграрної політики України за період після отримання політичної незалежності, а з нею і аграрної реформи, оскільки кожний з них охоплює незначний відрізок часу, на цьому невеликому відрізку часу можна виділити кілька етапів розвитку аграрної реформи.

Реформування сільськогосподарських підприємств проводилось за схемою:

На базі колгоспів, радгоспів створюється:

Реформування КСП

ІІІ етап

Створення нових форм підприємств за умов:

Одного власника

Кількох власників

Усіх власників

Подпись: Приватне п-во з орендними відносинамиПодпись: Орендне підприємство Подпись: Товариство з обмеженою відповідальністюПодпись: Повне товариствоПодпись: Колективне товариство Подпись: Сільськогосподарські кооперативиПодпись: Закриті акціонерні товаристваПодпись: Відкриті акціонерні товариства

Четвертий етап – відрізняється комплексністю здійснення реформаційних процесів. На попередніх етапах реформаційні дії відбувалися переважно відокремлено. На теперішньому етапі всі її складові:

Майнові відносини власності;

Земельна реформа;

Організаційно-правове реформування сільськогосподарських підприємств

Здійснюються як єдине ціле, взаємопогоджено і надає соціально-економічним перетворенням логічної завершеності.

3. На початковому етапі перебудови реформування централізовано керованої економіки був прийнятий в 1986 р. Закон СРСР “Про індивідуальну трудову діяльність” – він став першим нормативним актом початкового етапу перетворень. Який легалізував підприємницьку діяльність (дрібний приватний бізнес, оренда на основі сімейного підряду).

Закон СРСР від 26 травня 1998 р. “Про кооперацію в СРСР” поставив кооперативи в один ряд з державними підприємствами і дав помітний поштовх розвитку недержавному сектору економіки.

В 1991 р. в СРСР закінчилось ідеолого-правове оформлення інституту приватної власності. Прийшло усвідомлення, що не уникнути роздержавлення і приватизації – в іншому випадку ні до чого розмови про право власності.

←Попередня Наступна→
1 2